Партнерство та мультиформатність як головний секрет освіти сьогодення

Сом Світлана: власниця агенції A4C, яка розробляє і запускає маркетингово-комунікаційні проєкти, формує відділи комунікацій і працює з репутацією брендів і перших осіб компаній, директорка з розвитку компанії In White, співзасновниця ГО “Сенси”

1. Як ви вважаєте, чи несуть відповідальність автори цифрового контенту в Україні? 

Відповідальність ми несемо незалежно від того, чи є ми авторами цифрового контенту, чи ні. Людина відповідальна за дії, які відбуваються у її житті.

Питання в тому, що життя останні три роки приносить все більше і більше випробувань. В тому стресі, в якому перебуваємо, стається багато емоційних дій. Створення контенту не є винятком.

Емоції виходять на шпальтах і в пости соціальних мереж.

Окрім того, відкритий і швидкий доступ до створення контенту, який може додати тобі більше уваги й умовного захоплення аудиторії, призводить до жахливих дій. Особливо це стосується підлітків і злочинців, яких безкарність тільки підігріває в створенні подібного контенту.

2. Як навчитися правильно використовувати «силу свого слова» у соціальних мережах сьогодні? 

Відверто…. жахає слово “навчитись” і “робити умовно правильно”.

Моя думка – треба йти глибше. По суті замальовки в соціальних мережах – то є есе, в яких автори висвітлюючи свої думки й позиції.

Отже, для того аби твоє слово набуло сили, надай сили своєму життю, дай відповідь навіщо ти хочеш і робиш цифровий контент, і головне – не втрачай гідності в цьому.

І вчись щиро, шукай нове і не втрачай інтерес до життя.

3. Ви є справжньою експерткою з комунікації, як ви гадаєте, у чому секрет вдалої комунікації між школярем та вчителем?

Дякую за статус експертки. Швидше, зараз трохи більше ніж раніше.Моя думка, що в цій комунікації відповідальний за позитив і контакт саме вчитель. Від нього, особливо в підлітковому віці школяра, залежить рівень тієї самої дієвої комунікації. Наскільки може викладач бути емпатійним і донести без напору і наказового діалогу суть запиту. Допомогти в цьому може тільки любов і відкритість.

Вклоняюсь перед тими, хто обрав фах педагога, це непроста і виснажлива робота.

Особливо в той час,  коли джерелом саме знань викладач вже не є.

Його легко заміняє онлайн.

Тож роль викладача зводиться до тьюторства і комунікацій, які мотивують учнів до залучення у процес навчання.

Після закінчення війни, частина дітей і дорослих повернеться в Україну з іншим світоглядом щодо принципів і підходів навчання.

Це дасть наступний поштовх змін в освіті.

Хоч, якщо говорити правдиво, освіта, мабуть, єдина системна галузь, яка за останні 5 років змінилась кардинально. Реформи не торкнулись видів, проте новини останніх тижнів говорять, що і цей час прийшов.

4. Ваші топ-3 секрети як вивчити більшу кількість інформації за менший проміжок часу?

Немає секретів, окрім фокусу і відповіді навіщо. Інформації настільки багато, що в якийсь момент можна втратити орієнтир в тому океані. Ніщо не діє краще, ніж потреба.

Якщо тобі треба зготувати борщ, а рецепту від мами не збереглось, ти навчився швидко.

Тож мій підхід останнього часу:

• знання для розвитку, це лекції й книги з гуманістичного напряму, які підсилюють знання там, де мій фокус цікавості зараз;
• знання, які потрібні аби вдосконалити фахові дії;
• діалоги з тими, хто вже є експертами, дають набагато більше синтезований вижимок, ніж десятки книг.

5. Як ви розумієте поняття «сучасна українська школа»? Чи є щось, що ви хотіли додати, чи змінити у нашій освітній програмі? 

За першою освітою я викладач і перші 10 років працювала в школі. Тож зараз маючи дітей, які навчаються в школі, бачу наскільки сильно змінилась система.

Вона стає більш демократичною, чуйною. Так, авжеж є криза обсягу знань і підходів,  які нашвидку змінюються у світі.

Розплющив очі і вже за пів року АІ навчився малювати як суперовий дизайнер та вести діалоги на рівні дуже свідомого співрозмовника.

В усьому цьому ми можемо переживати зараз страх і кризу дій.

Моя думка, що гуманізм і людяність – це єдині знання, які повинна передати школа учню. Навчити мислити критично й усвідомлено. Вміти концентруватися і хотіти навчатися. Все інше легко можна отримати двома навичками кнопки в діджітальному форматі.

6. Як ви гадаєте, чи є змога розрахувати ефективність уроку?

На мою думку, формат має бути комбінованим.

Навчання на уроці + навчання після, де менше дій за партою і більше проєктної й групової роботи, де є максимальна самоорганізація дітей.

Викладачі часто грішать тим, що досі думають, що вони є носієм знань. Викладач – це провідник і ефективним, думаю, є той урок, після якого учень самостійно починає шукати ще більше знань про те, що йому розповіли.

Прикладом такого усвідомленого викладання є Олексій Коваленко, що проводить лекції  в національному музеї. Екскурсовод Юля Бевзенко. Вчителі лекції, яких збирають сотні тисяч переглядів на Ютубі. Вони всі, захоплюючи початком процесу, мотивують вивчати та копати далі.

7. Як зрозуміти, що вивчений матеріал був успішно засвоєний? 

Складне питання, бо якість засвоєння знань – це синтез і практика.

Отже, думаю тестування у вигляді питань, над якими треба думати, а не тицяти рандомно “так” чи “ні”).

Бо й досі пригадую моє здивування,  коли один з учнів на ДПА з математики, маючи знання на рівні 2 балів впродовж року, отримав 5.

І він чесно сказав, що рандомно ставив галочки у відповідях.

Ми домовились,  що якщо буду робити ставки колись, аби виграти купу грошей, покличу його)

Але це мінуси будь-якої системи, як перевірити успішність дій.

Тут багато суб’єктивного завжди. Тому, на мою думку, якість засвоєння – це інтерес після; що учень хоче продовжувати процес навчання і займається самоосвітою.