Oсвіта та диджиталізація

IMG_3014

Анастасія Горбунова

5 хвилин читати

11.10.2022

osvita ta didzhitalizacziya

Оленка Северенчук, керівниця комунікаційного офісу Малої академії наук України, виконавча директорка благодійного фонду з відновлення доступу до освіти savED.

«Моя місія в МАН – зробити все можливе (а часом і не дуже), аби проєкти Малої були промовистими і аби кожна дитина країни могла знайти для себе заняття, яке її надихає», — зазначає Оленка Северенчук.

  1. Як методи засвоєння нового матеріалу є найефективнішими для сучасної дитини?

Безумовно, діти люблять інтерактив. Насправді з жодним поколінням не працювали сухі формули і факти. Інша справа – ми, на відміну від сучасних дітей, не мали особливого вибору. І були більш покірними. Сказали “треба” – значить треба. Сучасні діти без долі сорому ставлять запитання “а навіщо це мені?”. І правильно роблять. Вони значно прагматичніші (в позитивному сенсі цього слова). Їх оточує чимало спокус: ТікТок, YouTube, Insta, купа застосунків… Освіті доводиться конкурувати зі світом розваг. І це, безумовно, впливає на методи засвоєння нового матеріалу. Утім, учителям (дорослим загалом) важливо навчити дитину вчитися. Аби вона усвідомлювала, що навчання – це все ж процес, до якого потрібно докладати зусиль. Що він вимагає концентрації, посидючості, щоденної практики. І що винагорода може бути не тут і зараз, як у яскравій грі, а через кілька місяців. 

Тому, що стосується методів, найкращим є здоровий баланс між застосуванням сучасних технологій і класичних підходів. Але що більше дитина відчуватиме прагматики для себе особисто, ще чітко розуміти, де в житті застосовуватиме те чи інше, то краще відбуватиметься засвоєння матеріалу. 

  1. Як ви гадаєте, наскільки світова діджиталізація повинна впливати на систему освіти? 

Повинна чи не повинна – питання риторичне. Вона впливає і це факт, від якого ми не можемо абстрагуватися. Без діджиталізації наше життя сьогодні було б значно менш зручним і ефективним. Це перевага, якою ми можемо і маємо користуватися, в тому числі в освіті. Сьогодні замість двовимірних пласких зображень в підручниках діти можуть розглядати об’ємні фігури на екранах, виходити на уроки онлайн, вирішувати задачі через застосунки і навіть працювати над спільним проєктом, фізично знаходячись за тисячі кілометрів одне від одного. І це прекрасно. Важко уявити, що ми всі повернемося винятково в світ зошитів, ручок і уроків, на яких учитель є єдиним джерелом інформації. 

  1. Що може вплинути на ефективність вашого навчання? Може є особисті рекомендації?

Мене особисто драйвлять нові навчальні виклики. Все намагаюся знайти час, аби пройти з нуля шкільний курс математики, який я відверто ненавиділа і не розуміла. Сама собі нав’язала антинауковий ярлик, буцімто я гуманітарій і математика не моє. Лише через 5-6 років після закінчення зрозуміла, що дуже навіть моє. Не моїми були методи і підходи, які застосовувала вчителька. Коли є мотивація – є і ефективність від навчання. 

Як і будь-яка людина, я часто прокрастиную. Раніше казала собі: “так, досить! От зараз відкладаю телефон і сідаю за презентацію/текст/концепт!”. Відкривала документ, починала друкувати, сиділа над трьома рядками, як мені здавалося, пів години, потім хапала телефон (з упевненістю, що минуло пів години!) і виявилося, що сконцентрованою я була аж 5 хвилин. Кілька років тому від Барбари Оклі, професорки Оклендського університету, відомої авторством світового бестселера “Learning How to Learn” і однойменного курсу на Coursera, почула про метод Помадоро. Знаєте, він прекрасно працює! Заводите будильник на 25 хвилин, вимикаєте всі месенджери і концентруєтеся на роботі. Далі 5 хвилин перерви на поскролити стрічку/розім’ятися/зробити кави – і знову 25 хвилин концентрації. Дивовижно, як багато можна встигнути зробити або вивчити, не втративши нічого важливого зі світу зовнішнього 🙂 

  1. Розкажіть про 3 головні цінності Малої академії наук? Чи є у вас амбітні плани, які можуть реалізуватися в освіті України найближчим часом? 

Я можу говорити про МАН годинами. Це неймовірна команда на чолі з директором Оксеном Лісовим і президентом Станіславом Довгим, завдяки яким, здавалося б, громіздка державна структура працює як єдиний злагоджений механізм. Мала академія наук – мій перший досвід роботи в державній структурі за майже 20 років в освіті. І повний розрив шаблону. Насправді мене часто питають знайомі: “МАН – державна інституція?! Да ладно!”. І звідси, мабуть, ключова цінність – довіра. В Малій академії працює 200 з гаком людей, які так чи інакше дотичні до реалізації нашої місії – заохочення дітей до дослідництва, винахідництва, підприємництва, реалізації соціально значимих проєктів. І повномасштабна війна показала, що ця команда, здатна гори вернути, аби ця місія продовжувала здійснюватися. До 24 лютого ми мали купу амбітних планів: відкриття Музею математики на ВДНГ, організація вперше в Україні за всю незалежність двох міжнародних наукових олімпіад, які об’єднують учасників з-понад 60-ти країн, проведення хакатонів… Натомість з повністю секвестрованим проєктним бюджетом (тобто зовсім без грошей на реалізацію проєктів) нам за ці 7 місяців вдалося запустити освітньо-наукову платформу з медіа та відеоконтентом, організувати лекції з 40-ма Нобелівськими лауреатами (безпрецедентний кейс для світу, ще ніколи ця спільнота не об’єдналася так потужно), попри все відбути наш флагманський проєкт – Конкурс-захист науково-дослідницьких проєктів, участь в якому взяла рекордна кількість дітей – більше як 1500, частина з яких презентували свої роботи з укриттів, тимчасово окупованих територій і евакуаційних автобусів. Ми запустили власне видавництво науково-популярної літератури “Мала академія” і презентували в The British Library в Лондоні три перші книги за участі першої леді, відкрили інтерактивний простір музею науки у Львові, разом з фондом ООН у галузі народонаселення запустили тримісячний профорієнтаційний курс #CVIDOMI, який охопив кілька тисяч учасників, провели український етап конкурсу стартапів Startup World Cup, запустили понад 50 курсів для дітей і педагогів…і це лише частина! 

Тому до цінності довіри я б додала ще такі цінності як незламність і готовність працювати і підтримувати одне одного і дітей попри обставини.

З наших найближчих планів – відкриття Музею науки в Києві на ВДНГ після більше як 7-ми місяців перерви, проведення національного етапу Олімпіади геніїв, участь дітей в міжнародних конкурсах і змаганнях, відкриття осередку Музею науки в Чернівцях, ребрендинг наших 34-х територіальних осередків, налагодження внутрішніх бізнес-процесів. А там хтозна, які ще виклики підкине світ!

(Інкубатор МАН «Ukrainian Future»)

  1. Яка ваша роль у науковому проєкті, які задачі ви вирішуєте?

Я очолюю відділ зовнішніх і внутрішніх комунікацій. Ключова задача моєї команди – щоб про МАН знали, говорили, щоб нашою Малою (так ми лагідно називаємо Академію) захоплювалися, щоб ми мали якомога більше сталих партнерств і щоб якомога більше дітей, батьків і педагогів нам довіряли. 

  1. Як МАН запустив власний ребрендинг? Виглядає дуже сучасно, усе сповнене цікавим та різноманітним контентом! 

Ребрендинг був моєю задачею номер 1, коли я долучилася до МАН 2 роки тому. Тут ніколи не було проблем з контентом, його завжди було вдосталь і він завжди був якісним. Була проблема з обгорткою. Державні інституції дуже обмежені в своїх ресурсах і можливостях їх використання. І довелося працювати не один рік, аби дозволити собі речі, які бізнес може дозволити тут і зараз. Та ж айдентика і сайт – це чималі гроші. Але ми усвідомлювали, що будь-яка компанія в першу чергу сприймається крізь призму своїх комунікацій. І аби бути на одній хвилі з нашою цільовою (підлітками), ми маємо змінитися зовні. Маємо почати говорити їх мовою. 

Ми залучили одне з найкращих дизайнерських бюро країни – Spiilka Design Buro, разом з якими працювали над новими логотипами і сенсами, які важливо було закласти в ребрендинг. Разом із ними ж робили і наш сайт, який нарешті став зручним для користувача. Він створений за принципом сторітелінгу і “веде” юзера за його запитом крізь всі напрямки і проєкти, які є в МАН. 

Я направду пишаюся тим, що ми стали першою державною освітньою установою, яка отримала найпрестижнішу нагороду в царині дизайну Red Dot Award. І ще більше пишаюся командою, яка понад рік втілювала всі шалені ідеї в життя, враховуючи тисячі потреб і побажань, які ми мали закрити. 

Окремим напрямом став запуск освітньо-наукової платформи. Це якісний медіа та відеоконтент, а в майбутньому ще й подкасти та онлайн-курси. Уже зараз на ресурсі доступні сотні текстів та відео: від смішних мемних тестів до відеозадачників з хімії та фізики.

  1. Які особисті якості допомагають вам у роботі?

Я дуже лояльна до своєї команди, не толерую мікроменеджмент, для мене важливо вибудовувати довірливі довготривалі стосунки. Мабуть, це ключове. Я хочу, щоб люди почувалися щасливими на роботі і завжди знали, що вони знайдуть підтримку. Що їх цінують. Що вони важливі. 

  1. Що важливіше: талант, чи систематичне навчання? 

Однозначно системне навчання. Системне врахування, я б навіть сказала. Будь-яка системна робота завжди переможе талант. Круто, якщо людина талановита від природи і ще й не сприймає свій талант як даність, а постійно розвиває його. Але такий мікс радше виняток. За будь-якою перемогою, в тому числі науковою, стоять тисячі годин наполегливої роботи. Сотні проб і помилок. Біль розчарувань і радість маленьких і великих успіхів. Тому я кажу своїм дітям: неважливо, яким талантом нагородила чи не нагородила тебе природа, важливо, скільки годин ти втратив, аби довести собі, що ти можеш! А ти точно зможеш будь-що, якщо дійсно цього хотітимеш.