11.11.2022
Настя Котенко
Методологиня освітніх продуктів та персональних стратегій навчання.
Створює та покращує методології навчання від мовних шкіл до освітніх фінтек проєктів. Працює з персональними запитами на навчання та розвиток.
Запрошений лектор Bazilik School.
Важливо зазначити, що протягом великого періоду часу класична офлайн-освіта сумлінно виконувала свою роль та була дуже актуальна. Сьогодні трансформувався час, який потребує динамічне впровадження новітніх технологій, що допоможуть нам привчитися до цифрового формату роботи та навчання.
Дійсно, змінилося багато чого, ще нещодавно я читала дослідження, що детально розглядало конструювання шкіл минулого, які за своїм принципам були збудовані, як заводи. Готуючи дитину на підсвідомому рівні до робочого майбутнього. Час змінився, ми впевнено перейшли до інших запитів, онлайн-освіта не повністю замінила собою класичну освіту, а лише доповнила її. Це не просто онлайн-навчання, як 5 років тому, коли були вебінари по 2 години, а доступ до освітніх матеріалів лише у певний проміжок часу. Цифрова освіта стала динамічною та якісною, дозволяючи сучасній людині зберігати свій час, надаючи актуальні знання під запит у зручному для неї форматі. Усе це необхідна відповідь на запити сучасної людини.
Це питання з зірочкою, бо освітніх систем є дуже багато. Ми можемо виділити дуже багато критеріїв, щоб розрізнити кожну з них. Давайте розглянемо на найпопулярнішому прикладі — спосіб навчання за віком людини. Це діти, підлітки та дорослі. Принцип цієї класифікації залежить від біологічних можливостей нашого мозку, кількості сірої речовини та гормонального набору.
Наприклад, чому підлітки краще сприймають інформацію та вміють плідно вчитися? Бо пік активізації сірої речовини припадає на 11-13 років. Тому, чим старшою стає людина, тим тяжче їй навчатися новому.
Для дорослої людини є такий варіант поділу для вивчення нового: 1. Самостійно; 2. Самостійно з підтримкою ментора; 3. У форматі нетворкінгу (книжкові/розмовні клуби).
Не буває одного чіткого освітнього формату, який може підійти кожному, це питання є дуже особистим.
Відповідь на це дуже проста — допитливість!
Якщо людині потрібно було б розвинути у собі лише одну навичку, нехай це буде допитливість, яка є головним фундаментом для нових відкриттів та успішних звершень. Без допитливості мозок не запускає внутрішніх процесів, які допомагають людині здобувати знання. Рівень дофаміну в організмі значно знижується.
Цікавий факт: через те, що інформації стало забагато, все переповнено контентом, в нас не виникає бажання «шукати». Немає простору для виникнення цього бажання, тому у світі відбувається справжня «криза допитливості».
Весь комерційний світ мріє зацікавити сучасну людину.
Не готує, та не зможе підготувати до цього, на жаль. Все через те, що ми не знаємо, як швидко зміниться час. Ми не знаємо, яку старшу школу закінчить дитина, яка сьогодні пішла у перший клас. Те, що ми сьогодні вважаємо актуальними знаннями, може змінитися за рік чи два, а може й 10. Але світ точно буде іншим, і він буде вимагати інше від школяра/студента/спеціаліста. Все, що ми можемо зробити, це крок назад, щоб заспокоїтись і реалістично оцінити функції нашого мозку, який допомагає отримувати нові знання та розвивати майбутні навички. Наприклад, такі базові предмети, як фізика, хімія та математика, у своїй класичній формі (з класичним методом викладання) не вчать закривати потреби 21 століття, але інтерактивне впровадження нових методів до них зможуть спробувати закрити це питання.
Однозначно, інтерактивність залучає увагу. Це база сучасної освіти, на мій погляд. Головне, щоб формат навчання, методи та контент були у симбіозі один з одним, бо без цього, подібна цифрова система не може функціонувати та позитивно впливати на сумлінне якісне навчання дитини.
Коли мова йде про дитину, у нас немає права на помилку. Бо, якщо вчитель не може зацікавити школяра з першого уроку, це буде важче зробити у майбутньому. Залучаючи до навчального процесу новітні технології, треба бути впевненими у їх якості, щоб вплинути на плідне навчання та щиру зацікавленість учня.
Важливо зазначити, що контекст сьогодення дуже впливає на освітній процес.
Для того, щоб на це питання відповісти, треба зрозуміти, що таке ефективність, що може впевнено відповідати за її якість. Ці показники точно будуть різні для приватного уроку репетитора, чи стандартного шкільного. Але головна відповідь — зацікавленість навчанням самої дитини. Наприклад, коли вона приходить додому та емоційно розповідає батькам, що вона сьогодні нового дізналася у школі. Інші визначні (академічні) показники це відповіді школяра. Чи може він пояснити тему, яку нещодавно вивчив, чи може розказати, що читав останній місяць.